Храм
Із циклу «Трансформація»
Основним елементом інсталяції є колона. Саме колона з давніх часів є базовим елементом сакральної архітектури, по суті, стрижнем і основою будівництва старого світу. Згадаймо хоча б відомі зразки архітектури стародавніх Єгипту, Греції, Риму. В емоційному сенсі колона – символ вираження людської потуги, спроба вираження власної величі та перемоги над світом. Не дивно, що ми спостерігаємо цей елемент у багатьох сучасних та минулих столицях Сходу та Заходу: ошатні колони височіють тут і там, намагаючись ствердити існування імперій.
Створена нами колона є віртуальною формою, пусткою. Це гра в архітектуру, спроба заповнення простору чимось нетривалим, недосконалим, часто анти-естетичним. Це рефлексія на парадоксальну діяльність людини, яка, переслідуючи ціль заповнити всі без винятку пусті місця, створює порожнечу в собі. Так часто стається: дія спричиняє протидію, активне заповнення – спустошення. Кожна система прагне до рівноваги, і чим більше зусиль прикладає людина для досягнення якоїсь максими, тим різкішою і конкретнішою буде відповідь протилежних сил.
Потуга порожнечі полягає, мабуть, у тому, що вона є готовністю прийняти, своєрідним «перед-наповненням». І це наповнення може бути фізичною чи духовною субстанцією будь-якої якості, а може, й чимось, для чого у нас поки що не існує понять. Сучасна людина створює порожнечу. Виникає питання: хто і що її заповнить?
Тарас Бенях
( проект представлено в трьох варіантах реалізації )
