Катерина та Валерій Кузнєцови, ДОКРАШУ ЗАВТРА, колекція Жнива, 2012, дерево, тунгова олія, олія Катерина та Валерій Кузнєцови, НАЗЕМНЕ, Епізод сьомий, колекція Багатоклітинні, 2012, дерево, пластик, метал, люмінісцентна лампа Катерина та Валерій Кузнєцови, ЕПІЗОД ТРЕТІЙ, колекція Багатоклітинні, 2012, пластик, ріг
«Докрашу завтра», за зізнанням авторів, є метафорою сьогоденного існування людини на межі між «минулим» і «майбутнім», «юністю» і «зрілістю». Бажаний стан незавершеності, молодості й легковажності натикається на жорстку вимогу «бути відповідальним» – перед результатами «вчиненого вчора». У проекті вимальовується декілька ситуацій – «це зародження нових багатоклітинних організмів, які рухаються і поглинають… І залишки сьогоднішнього дня – вечір, потім ніч, сновидіння …- і те, яким воно може бути «завтра». Ситуація незавершеності констатується у назві проекту «Докрашу завтра», вимагаючи не аналітичного сприйняття, а саме «переживання» моментів дійсності в просторі.