Краса нас породила , краса проекту нас й погубить … Проект – те що висунуте вперед . Значення набуваються з часом дозрівання або “вже” , хоча раз за разом вони можуть піддаватись сумніву “допрацювання”. Проектом може бути також слово або речення -жест – знак відправних дій , думок , уяв і тд . Проектом є погляд , що наповнює іншістю обшар й щезає даючи місце наступному прояву … Проектом може бути стан спокою , коли бездіяльність і є станом довершеності . Станом непсування … А коли це те що засунуте назад – невже це не є проектом? – є і це шлях від вперед і до назад і зворотньо є ,- принаймі його хтось може так назвати й мотивувати тяглістю подій або потребою спротиву. Проект виходить з попереднього ( переважно) маючи якщо не пряму – дотичну генезу однозначно . Проект може “впасти на голову” й несподівано – згідно теорії випадковості , ніби з іншого середовища , але це ілюзорний погляд – нічого не може просто так впасти – голова має бути “підготовлена”, і проект є результатом “підсвідомої роботи” в часі… Проект може симулюватись або імітуватись і не тільки в потребі відвертого раціоналізму скільки для “лабораторних дослідів” – де симулякр як один з інструментів “відкриває” і закриває “нові горизонти” для “розвитку” тем … похідні… передові . Залазимо в матерію , в фізіологію , в ботаніку , в вухо , варимо залізо , ріжемо тіло , дивимось в велику трубу , рахуємо , здуваємо пилюку , “крихти” , вбираємо окуляри , комусь , собі , “граємо на трубі” , на інших інструментах , переміщаємо , пишемо , щось , для когось, включаємо – виключаємо , качаємо , виливаємо , показуємо все , частково , знову , і ще раз , картинка , стовбур , всі кричать , всі мовчать , німі , багато води , багато піску каміння , звірі рогаті , багато , асфальт мокрий залитий фарбою , естетика , гарно , брудно , гарно , страшно , гарно, смішно , також гарно , багато копати землю , гори землі , куби землі , глини , інші штучні матеріали , враження , так-так , проект , маємо молоток , маємо те що бється , бємо , не бємо , хочу не хочу , люди , гріб … космос , зорі теж наші , кусати , себе , статиста , випадкового , це мій проект , іраціонально-абстраговано-космополітично-вмотивоване , вилазимо з матерії , залазимо в душу … Десь так , може вліво , може вправо , все що довкола і все що в нас є наше , – це наш “великий проект” , наша ціль і потреба , повітря і їжа , тут ти кухар споживач прислужник і опльовувач , розшаркувач ногами … вакцина – пацієнт – доктор …
Олекса Фурдіяк.
